Покуть у традиційній українській хаті – це куток, розміщений по діагоналі від печі, а також місце біля нього, повідомляє 24 Канал. І з ним пов'язано чимало українських звичаїв: там відбувалася купіль новонародженої дитини, в покуті мав стояти горщик обрядової каші та хрестини, і там виставляли й кілька важливих предметів на Святвечір та Різдво.
Цікаво Чому не можна замітати ввечері: несподівана відповідь
Дідух
Дідух – це конусоподібний сніп з пшеничного колосся чи соломи, що прикрашають сухими квітами та стрічками. Як правило, в'яжуть його з трьох оберемків. Виготовляють його влітку під час зажинок чи обжинок, а після цього зберігають у коморі. На Святий вечір вносять дідуха до хати та встановлюють на покуті.
Зберігати його потрібно там аж до свята Щедрого вечора.
Горщик з кутею
Нести кутю на покуть у Святвечір – це урочиста традиція, що існує вже не одне століття. Також часто разом з нею виносять і узвар. У деяких регіонах кутю з покуття не прибирали дуже довго – залишали разом із Дідухом аж до Щедрого вечора.
Кутя має стояти на покуті / Фото Pexels
Обрядовий хліб
Його теж потрібно класти на покуті – на горщик із кутею. Він є символом сонця, яке "народжується" – бо після дня сонцестоянні дні починають збільшуватися, а ночі скорочуватися.
В деяких регіонах замість хліба кладуть пиріг з бобовою начинкою. Ставити його на покуть потрібно на такий самий час, що й кутю та Дідух.
Вишита хустина
Вона має лежати під обрядовою хлібиною, або ж прямо на ній. Обрядова хустка – це зовсім не те ж, що й звичайна жіноча – це вишите квадратне чи прямокутне полотно розміром 50 на 70 сантиметрів.
Плуг чи сокира
У Святвечір до хати вносили та складали під столом чи біля порогу частини справжнього сільськогосподарського плуга, або ж ярмо та теслярські знаряддя. Також можна виготовити маленькі фігурки цих приладів з тіста чи глини.
Важливе культове значення мають і самі знаряддя, і залізо з них.