Руанда чи Бразилія: чому країна-виробник кави важлива

Регіонів, де можна посадити й виростити кавові зерна, досить багато. Це означає, що смак напою буде суттєво змінюватися залежно від місця, звідки його привезли. 24 Канал разом з українським виробником кави Gemini розповість про те, де і як вирощують каву, а також – як її розрізняти та яку обрати. 

Цікаво Від Ефіопії до Італії: які існують традиції споживання кави у світі

Що таке кавовий пояс світу

Сьогодні практично неможливо знайти куток планети, де люди не чули про каву. Чимало її поціновувачів переконують, що своєю популярністю вона може завдячувати саме різноманіттю смаків. Водночас на цей фактор впливають регіони походження кавових зерен.

Країни кавового поясу / Фото Shutterstock

Так, умовну смугу на поверхні нашої планети, що розташована вздовж екватора, називають кавовим поясом Землі. Він проходить у кліматичній зоні – тропіках. Всередині області, яка входить до кавового поясу, є 52 країни, але загалом вона охоплює 70 – на території Африки, Азії, Океанії, Центральної та Південної Америки, а також Австралії.

Але чому каву вирощують саме там? Передусім через те, що цей продукт вимагає досить конкретних умов, інакше якість кави буде не надто високою, або ж вона взагалі не ростиме.

Якими мають бути ідеальні умови для вирощування кави:

• якісний ґрунт;
• тропічний клімат;
• рясні опади;
• відсутність морозів;
• тінь для захисту від опіків;
• мала кількість шкідників.

Та навіть у тих регіонах, де можна досягти усіх вищеперерахованих природних умов, процес вирощування кави зовсім непростий. Середовище для вирощування смачної кави має бути близьким до лабораторного: у спеціальному розсаднику забезпечують оптимальне освітлення та вологість – там готують та висаджують насіння. Потрібно пів року для того, щоб виросли росточки, які називають “солдатиками”. Згодом саме їх переносять на поле для подальшого росту.

А далі і рослини, і ґрунт потребують постійного догляду. Весь час вирощування зерна, землю прополюють від бур’янів, підживлюють, а саме дерево захищають від шкідників.

Цікаво! В середньому термін життя кавового дерева становить 65 років, і за цей час можна отримати чимало врожаїв високої якості. Наприклад, з одного дерева за рік можна зібрати до 1500 ягід.

Після цього починається найцікавіше – збір, сортування, обробка, обсмаження зерна. Безліч процесів із неймовірною варіативністю на кожному етапі. Тут буде доречне порівняння із вином: як існує солодке, напівсолодке та сухе, так само по-різному розкривається і смаковий профіль кави залежно від обробки та регіону, де її виростили.

Українські виробники пропонують каву на будь-який смак / Фото Gemini

Однак, якщо при споживанні вина доречно говорити про фудпейринг, то кава – цілком самостійний напій, який краще пити після їжі. Такий підхід допоможе краще розкрити смак та отримати більше насолоди від улюбленої чашки кави.

Які країни найбільше виробляють каву?

Для любителів кави в Україні на сьогодні представлена надзвичайно велика кількість різних опцій – зокрема і через те, що каву вирощують у більш ніж 80 країнах світу. Станом на 2021 рік серед лідерів країн-виробників:

• Бразилія;
• В’єтнам;
• Колумбія;
• Індонезія;
• Ефіопія;
• Гондурас та Індія;
• Уганда;
• Мексика.

Проте це лише верхівка айсберга, а якщо зануритися глибше, можна відкрити для себе справжні скарби. Наприклад, зерно з Панами різновиду Гейша, яке цінується кавовою спільнотою та вже багато років поспіль займає призові місця на світових чемпіонатах. Або ж – ямайське зерно Blue Mountain, що вирощується в горах, на висоті понад 2 100 метрів, та має особливий присмак горіхів та фруктів.

Вирощування кави може бути дуже складним / Фото Shutterstock

Загалом країн-виробників кави можна поділити на чотири географічні зони:

1. Південна Америка

Безумовно, саме тут зосереджені найбільші виробники кави у світі: перш за все, Бразилія, яка забезпечує світовий попит на арабіку на третину. За нею також слідують Перу, Еквадор, Венесуела та Колумбія.

2. Центральна Америка

Вирощування кави має першорядне значення для економіки країн регіону – від Мексики до Панами та країн Карибського басейну. Наприклад, саме Ямайка славиться одними з найдорожчих у світі сортів кави.

3. Африка

Сьогодні відомо більше десятка африканських сортів кави. Вони розрізняються особливостями вирощування та своїми смаковими відтінками. Важливо, що саме з цього континенту до нас надходить величезне різноманіття арабіки. Така кава як правило дуже яскрава. А характерна кислотність залежить від країни походження зерна.

4. Азія та Австралія

Азійські країни – лідери з вирощування робусти. 12% всієї кави Азії вирощують на острові Ява, ще третина – експортується з Індії.

Азійські зерна не схожі на жодні інші. Часто вони мають специфічний смак з деревними відтінками.

Водночас австралійські зерна мають профіль смаку середньої насиченості. Для них характерний низький вміст кофеїну, мінімальна чи зовсім відсутня гірчинка, середня повнотілість.

Чи місце, де була вирощена кава, впливає на її аромат і смак

Смак та аромат кави, безперечно, дуже сильно залежать від того, де вона була вирощена. Особливо важливо це на етапі обсмажки. В цій галузі знання країни походження та пов’язаного з нею смакового профілю – це практично запорука успіху. Існують настільки відомі країни, які виробляють каву, що вони стали синонімами до смаків.

Наприклад, від африканської кави зазвичай очікують кислотності та фруктових ноток. І не дарма. Адже кава з таких країн, як Кенія чи Ефіопія, відрізняються яскравою, комплексною кислотністю, фруктовим, ягідним та навіть квітковим профілем смаку.

Центральна Америка натомість може здивувати балансом тільності, кислотності та фруктовості. Бразильська кава, яка зазвичай є надзвичайно популярною, вирізняється горіховими, карамельними та шоколадними нотками.

Якщо ж говорити про Азію, то вона охоплює досить велику територію, і тому відзначається різноманіттям кави. Найбільш відомою країною за смаком є Індонезія – тут варто шукати землянистий, профіль спецій, але також можна відчути і фруктові нотки. Та хорошу каву можна знайти не тільки у цій країні – нещодавно М’янма здивувала поціновувачів чистою, високоякісною кавою. А якщо цікавлять більш солодкі та фруктові нотки, тоді варто спробувати каву з Папуа Нової Гвінеї.

Така різниця у смаках частково пов’язана із умовами середовища – теруаром. Так сукупно позначають ґрунт, клімат, топографію та інші фактори, які впливають на якість і смак зерна. Цей термін найчастіше вживають у випадках, коли мовиться про вино, але він є актуальним і для кавової галузі.

Клімат впливає на якість кави / Фото Gemini

Але іноді природа все ж може здивувати людину, і всупереч усім розрахункам та спостереженням створити ідеальні умови для кави у зовсім несподіваних місцях. Яскравий приклад – Галапагоські острови. Вони розташовані на екваторі, і через це там завжди спекотно. Крім цього, висотність там нижче середньої – і, здавалося б, від таких умов не варто очікувати якісного продукту.

Втім, попри все, кава тут неймовірно смачна – завдяки прохолодному бризу, що несеться з Гумбольдтської затоки.

Чим робуста відрізняється від арабіки

Ще один важливий момент, на який потрібно звернути увагу під час вибору кави, – це сорт. Найбільш популярними є арабіка та робуста, які були обрані для масштабного, промислового вирощування.

70% світового ринку – це арабіка, а решту займає робуста. Основна відмінність полягає у тому, що арабіка має нижчий вміст кофеїну, але більшу кількість цукру, і під час обсмажування зерно швидше набуває шоколадного відтінку.

Напій, який виготовлений саме з цього сорту, матиме збалансований смак з приємною гіркотою та солодким присмаком.

Натомість в робусті більше кофеїну і менше цукру, а у складі можна знайти дубильні речовини, які надають напою гіркоти. Пінка на такій каві буде стійка і кремова завдяки щільності зерна. Така кава може дуже добре збадьорити, але через сильну гіркоту буде складніше насолодитися приємним і багатогранним смаком.

Вирощувати арабіку складніше, ніж робусту, і для цього потрібно дуже багато часу. Росте цей сорт тільки на плантаціях з висотою 600 – 2000 метрів над рівнем моря. Часто арабіка піддається захворюванням, і через це потребує постійної уваги і догляду. Робусті ж для успішного зростання потрібний здебільшого тільки вдалий клімат, а дерева мають імунітет до більшості захворювань, на які може страждати рослина.

Арабіка також дещо дорожча за робусту. Однак це не означає, що вона краща. Насправді ж – поганої кави немає: і як арабка, так і робуста мають свої переваги. А головне правило, яке допоможе розумітися на каві, – це куштувати якомога більше її видів та сортів – з різних країн та з різними методами обробки.

Якщо спробувати каву з Індонезії, Бразилії та Колумбії, вже через якийсь час можна буде впізнавати окремі країни-виробники з пів ковтка. Звісно ж, у цих смакових експериментах вдасться знайти ті профілі, що подобатимуться найбільше, а також можливість насолоджуватися кавою з різних регіонів з повним розумінням її особливостей. А це вже зовсім інший досвід, аніж був до цього.