Невідомі легенди й міфи про каву та чай: від ефіопських козенят до магічних храмів

Попри те, що чимало людей п'ють каву та чай кожного дня (іноді навіть неодноразово), досить мало з них насправді знають походження цих напоїв. Тож 24 Канал разом з українським виробником Gemini розбирається з різними легендами про ці незвичні напої.

Цікаво Як створити домашнє мінікафе: від власного меню до фотогенічного декору

Ефіопські козенята та відкриття кави

Існує близько десятка різних легенд, які розповідають про варіанти походження кавових зерен та напою, що роблять з них. Але найвідоміша казка бере своє походження з Каффи.

Вона розповідає про ефіопського пастуха Калді, який жив ще у далекому IX столітті. Він, як і зазвичай, випасав кіз у сільській місцевості, аж раптом помітив, що тварини стали незвично енергійними. Поспостерігавши за ними, Калді зрозумів, що кози скуштували червоних ягід з невеликого куща.

Здивований Калді й сам зірвав кілька чарівних ягід, а наступного дня поспішив до найближчого монастиря, аби капелан розкрив йому загадку їхньої дії. Втім, щойно священнослужитель помітив ягоди, він оголосив їх диявольською спокусою та люто кинув у вогонь.

На цьому історія могла б і завершитися, але, на щастя, невдовзі після цього унікальний запах, так добре відомий усім сучасним людям, почав підійматися з вогню, і спокусив ченців. Відразу ж вони врятували смажені зерна від вогню і згодом заварили з них найпершу каву.

Звісно, ця легенда передавалася не тільки з вуст у вуста, але й була записана в одних з найбільш ранніх письмових джерел ісламського світу. Втім, більшість науковців зараз вважають цю історію радше легендою, ніж документальним фактом.

Легенда про походження кави дуже давня / Фото Pexels

Китайські легенди про чай та імператора Шень-нуна

Звісно, любов до чаю в людей виникла також не кілька десятиліть. Його історія простягається у віки значно далі, ніж та ж таки кава. Споживають чай ще з того часу, коли китайці відкрили напій: майже 5000 років тому. І, звісно ж, з цією подією також пов'язана цікава легенда.

Вважається, що напій відкрив у 2737 році до нашої ери імператор Шень-нун, якого також називали Божественним цілителем.

За легендою, сталося це практично випадково: імператор та його наближені розташувалися в тіні величезного дерева та розвели багаття, аби нагріти великий чан з водою. Тепло, що йшло від полум'я, вплинуло на листя дерево, і воно трохи всохло.

Чай почали пити дуже давно / Фото Pexels

Пориви вітру зірвали його з гілок та занесли частину прямо в чан з гарячою водою. А коли імператор все ж наважився випити підфарбованої листям води, смак та аромат напою викликали справжній захват!

Імператор також дав напоєві і назву, яку використовують і донині – чай.

Історія про імператора детально записана у китайських джерелах, що належать до періоду династії Хань, яка правила з 206 року до нашої ери і аж до 220 року. В цей період у гробницях імператорів вже можна знайти спеціальні посудини, що використовували для пиття чаю.

А ось справжньої популярності напій почав набувати вже під час правління династії Тан – між 600 та 900 роками. Чай став не просто смачним напоєм, а частиною культури, оточеною багатьма важливими ритуалами. Саме у правління династії Тан чай проголосили національним напоєм Китаю.

Вино Аравії: як кава стала забороненим напоєм

Протягом більшої частини історії мусульманського світу вживати алкоголь було заборонено – все через його сильну п'янку дію, що дурманила розум та заважала молитвам. Аж ось у XVI столітті суфійські монахи вперше заварили кавові зерна та отримали густий ароматний напій, що нині відомий як кава.

Вони пили його під час релігійних зібрань, згадуючи Бога, та переконували, що саме кава допомагає їм досягнути найвищого духовного стану та ревніше й довше молитися. Згодом суфійські монахи почали подорожувати й в усі місця, де бували, привозили кавові зерна, розпочавши поширення напою по світові.

Не минуло багато часу, перш ніж кава досягла й найсвятішого ісламського міста Мекки – і тоді почалася суперечка між суфійськими ченцями та вченими султана з Єгипту. Монахи доводили, що кава зовсім відмінна від вина – допомагає виконувати більше молитов та краще працювати, але вчені дотримувалися зовсім іншої думки.

Зрештою вони перемогли – і тоді османський султан Мурад ІV визнав вживання кави аморальним. На цьому він не обмежився: наказав зруйнувати усі кав'ярні у місті, а любителів кави визнав злочинцями. Та тривала заборона не так довго: вже 1516 року каву знову повернули "в закон". Мусульманам дозволили пити каву, і вона навіть отримала незвичну назву: "вино Аравії".

Каву називали вином Аравії / Фото Pexels

Магічні храми та ритуали навколо чаю в Японії

Історія вживання зеленого чаю в Японії корінням сягає аж VIII століття – тоді він був популярним стимулятором для ченців, які займалися медитацією. Чай мав буддистське походження, та потрапив до Японїї з Індії та Китаю. І, звісно ж, з цим також пов'язана легенда.

Відкриття чаю у японській традиції приписують індійському мудрецю Дарумі, або ж Бодхідхармі – засновнику чань-буддизму, попереднику дзен-буддизму.

Саме він поширив слово про свою нову доктрину та заснував храм Шаолінь у східному Китаї. Саме там він почав медитації: сидів обличчям до стіни протягом дев'яти років! Наприкінці цього терміну його ноги відсохли, і вже на порозі просвітлення він несподівано заснув.

Розлючений через поразку на останньому кроці, він зірвав собі повіки та кинув їх на землю. Вони ж негайно проросли, утворивши чайну рослину. Чернець дав обітницю не спати ще сім років. Та коли пройшло п'ять, він зрозумів, що вже не може боротися із бажанням спати та готовий порушити обітницю.

У розпачі він схопив кілька листочків з чайного дерева та розжував їх. Ефект від цього був неймовірним: втома зникла, він відчув себе бадьорим та сповненим сил, і це дало йому наснагу дотриматися обітниці.

Чай в Японії пили ченці / Фото Pexels

З цієї ж причини чай став популярним серед японських дзен-буддійських ченців, адже він допомагає медитації та запобігає сну. Хоч напій містить і менше кофеїну, аніж кава, але все ж має стимулюючий ефект.

Існує чимало документальних підтверджень популярності чаю у Японії – наприклад, 1214 року відомий монах Ейсай написав книгу "Пий чай і продовжуй життя", і так зробив напій популярним серед звичайних людей.

До речі, саме від дзен-буддизму проходить і шляхетна простота японської чайної церемонії. А вона стала у країні така важлива та популярна, що в XIII столітті почали процвітати спеціалізовані школи, що навчали людей мистецтва пити чай.

Інші міфічні історії: чарівні джерела та лікувальні властивості

Звісно, існують ще десятки та сотні менш відомих легенд, що приписують каві та чаю чудодійні властивості: начебто вони можуть і очищати організм, і зміцнювати тіло, і продовжувати життя.

Щодо кави вірили, що вона допомагає не тільки швидко прокинутися вранці та отримати заряд енергії, а що вона й начебто швидко усуває усі наслідки похмілля. До речі, цей самий ефект приписували і чаю – якось японський чернець Ейсай подав чай сьогунові, що випив напередодні надто багато саке. Сьогун відразу ж відчув полегшення.

Вірили також, що чай – це найкращі ліки для зміцнення здоров'я, а також довгого життя – через це традиція чаювання дуже швидко стала популярною серед японського класу воїнів, самураїв.

Щоб відчути на смак легендарні напої, обирайте добірну каву й чай від Gemini на store.gemini.ua. Хто знає, можливо, за чашкою напою ви відкриєте власну суперсилу?