Як українці з кави "3 в 1" перейшли до specialty зерна

Та де проходить межа між “справжньою” кавою та кавовмісним напоєм? І головне – що насправді вживають українці. Про це 24 Канал за підтримки українського виробника кави Gemini розповідає у новому матеріалі. 

Цікаво Напій з неоднозначною репутацією: чи має право на існування ароматизована кава

Скільки кави випивають люди у світі?

Кава – один з найпопулярніших харчових продуктів у всьому світі. А частка її експорту настільки висока, що поступається лише нафті. За прогнозами експертів, до 2025 року дохід кавової індустрії пересіче позначку у 585 мільярдів доларів. На це, зокрема, впливає бум на specialty-каву.

Наразі каву вирощують у більш ніж 70 країнах світу – зокрема, у Бразилії, В’єтнамі та Колумбії. Тільки ці три країни покривають значну частку світового кавового ринку. В Європі найбільшими експортерами зерен є Швейцарія, Німеччина та Італія.

Водночас найбільший попит на зерна зберігається у Нідерландах. Згідно зі статистикою “Світового споживання кави на душу населення”, на кожного мешканця країни припадає в середньому 8,3 кілограма кави на рік! Не відстає і Фінляндія з показником 7,8 кілограма на людину.

Також у десятку входять:

• Швеція – 7,6;
• Норвегія – 6,6;
• Канада 5,5;
• Ліван – 5,3;
• Німеччина – 5,2;
• Бразилія – 5,1;
• Катар – 5,0;
• Швейцарія – 4,8;

Як не дивно, трохи менше кави споживають в Італії – 4,7 кілограма на рік. Далі у рейтингу Естонія – 4,3 кілограма. Закривають список Португалія – 4 кілограми кави на людину, США і Франція з показниками 3,5 та 3,4 кілограма відповідно.

На жаль, Україна до цього переліку не потрапила. Станом на 2020 рік на кожну людину припадало всього 1,5 кілограма кави – зовсім небагато, особливо, якщо порівнювати з передовими Нідерландами та Фінляндією. До речі, у тій-таки Фінляндії кавова культура настільки важлива, що у законодавстві передбачені спеціальні перерви на кавування для працівників.

Що ж впливає на такий низький відсоток споживання кави серед українців? Розберемося далі.

Яку каву п’ють українці

Не можна сказати, що українці зовсім не споживають якісну каву. Чимало людей справді розуміються на трендах, відвідують кав’ярні третьої хвилі та варять каву у себе вдома. Однак це здебільшого тренд, популярний серед представників молодого, прогресивного покоління.

Це доводять і результати досліджень. Приміром, дані опитування "Споживання кави поза домом", проведене "Кантар Україна" за 2021 рік свідчать, що більшість українців п’ють каву не для того, щоб насолодитися напоєм, а щоб задовольнити потребу в кофеїні, підбадьоритися та зарядитися енергією. Відповідно формуються і запити. Серед кави, що споживають за межами дому, переважає кава з молоком. Її загальний відсоток становить 55% від усіх куплених чашок.

Паралельно з цим в Україні досі є чималий відсоток людей, яким байдуже, яку каву пити. Для них чудовою альтернативою є розчина кава, напої "3 в 1", порошкові латте тощо.

Це зумовлено, зокрема, історичним контекстом. В Україні справжня кава почала популяризуватися лише з відновленням незалежності, адже комуністичний режим обмежував імпорт зерен. Натомість на прилавках можна було знайти напої з цикорію та жолудів.

Далі відбулося відновлення імпорту в Україну, яким скористалися виробники розчинної кави. У цей час до нас рушили тонни кавових напоїв у різних варіаціях та ще й за нижчою ціною, аніж кавові зерна.

Сьогодні вживання такої кави – не більше, ніж звичка та, знову ж таки, спосіб зекономити. І це не дивно, адже саме ідея здешевлення дорогої кави стала одним з мотивів розробки розчинного аналога

Доступна альтернатива якісним зернам: як виникли кавовмісні напої

Вперше ідею такої кави у промислових масштабах почали реалізовувати ще на початку минулого століття – тоді виготовляли просто розчинну каву. Внаслідок використання доступної сировини її виробництво було значно дешевшим. Це відбивалося і на кінцевій вартості продукту.

Та такий напій дозволяв економити не лише кошти, але й час. Також відпала необхідність купувати спеціальні девайси для приготування кави – споживачам було достатньо засипати в чашку кілька ложок порошку.

Проте для великих компаній та їхніх маркетологів цих переваг було замало. Тож, щоб надалі успішно просувати продукт, вони вирішили подбати ще й про компактність. Так, люди отримали можливість брати кілька порцій розчинної кави на роботу, у поїздки чи на природу.

Втім, деякі труднощі все ще залишалися – поціновувачам солодкої кави доводилося носити із собою ще й цукор. Тож його стали додавати до розчинної кави ще на етапі виробництва. І вже останнім інгредієнтом стало сухе молоко. Так і з’явилася на світ кава "3 в 1", яка стала особливо популярною у нульових, коли більшість українців лише знайомилися з кавовою культурою.

На перший погляд, це справді зручно: достатньо висипати вміст пакетика в чашку, залити його гарячою водою та насолоджуватися теплим напоєм. До того ж виробники пропонують величезну кількість смаків. А порошкові напої типу "латте" чи "капучино" допомагають імітувати кавову культуру, не витрачаючи багато грошей на якісні зерна та прилади для приготування кави. Та чи справді можна назвати ці напої кавою?

Кава без кави або чому потрібно читати склад обраних напоїв

Більшість українців в якийсь момент свого життя купувала каву "3 в 1". Та навряд чи усі читали її склад. Попри те, що тут мали б фігурувати лише три складники: кава, сухе молоко та цукор – насправді список значно довший.

Це зумовлено тим, що натуральне сухе молоко та вершки – продукти, які мають досить обмежений термін зберігання. Тож не варто вірити, що у стіках чи пачках, термін яких вимірюється місяцями, якщо не роками, вдасться знайти натуральні інгредієнти. Натомість їх замінюють різноманітними рослинними вершками, наприклад:

• кокосовою чи пальмовою олією;
• молочним білком;
• сиропом глюкози;
• регуляторами кислотності;
• емульгаторами, стабілізаторами, барвниками;
• підсилювачами смаку.

Отож, замість звичайних вершків у пакетованому напої можна знайти чимало елементів з таблиці Менделєєва. Але і це ще далеко не все.

Найдорожчий інгредієнт будь-якої суміші "3 в 1" – це розчинна кава, тож чимало виробників намагаються зекономити й на ній. А під красивим пакуванням може ховатися будь-що: від низькоякісної другосортної сировини до цикорію, подрібнених горіхів, каштанів чи ячмінних зерен.

Звісно, такий хід не завдасть шкоди здоров’ю, але точно вплине на смак напою. Та й до кави він не має фактично жодного стосунку – навіть якщо на упаковці вказано протилежне.

Саме через це під час покупки кави дуже важливо читати її склад, звертати увагу на дату фасування, країну-виробника тощо. Це допоможе підібрати не тільки смачний, але і якісний напій. А заразом – підвищить споживання справжньої кави на території України.

Нові стандарти: хто просуває кавову культуру в Україні

Значним проривом для українського ринку стало заснування вітчизняних компаній, які виготовляли каву. Так, у 1996 році свій початок бере бренд Gemini. Це був саме той час, коли головним кавовим напоєм в кожній українській родині була розчинна кава, а італійські перемелені зерна вважалися святковим варіантом.

З моменту свого заснування компанія мріяла розвинути кавову індустрію, показати, якою може бути кава, та змінити ставлення українців до національного продукту. Для цього команда Gemini вирішила налагодити власне виробництво: закуповувати зерна напряму у фермерів за чесною ціною, обсмажувати їх, перевіряти якість та смак й лише після цього розфасовувати та доставляти до покупців.

Таким чином українці починали розрізняти арабіку та робусту, відкривати для себе різноманітні бленди та знаходити оптимальний смак. Й головне – все більше людей переконувалися, що ніщо не замінить натуральної кави.

Згодом локальні виробники розпочали доставляти каву власного виробництва у кав’ярні, які активно відкривалися в Україні у 2000 – 2010 роках. В цих закладах експериментували з подачею, доповнювали напої сиропами та топінгами, прикрашали кожну чашку латте-артом, а гості тим часом отримували базові знання про еспресо та американо. Невід’ємною частиною життя стало не лише споживання кави, але і фотографії з популярних кав’ярень у соцмережах.

Згодом все це переросло у нову – третю хвилю кави, яка стала відомою завдяки своїм цінностям, серед яких, зокрема:

• уся кава – високоякісна та доставлена з найкращих плантацій світу, а гості можуть дізнатися більше про походження зерна;
• бариста, який працює у закладі третьої хвилі, знайомий з усіма процесами обробки та вирощування кави, здатний зварити каву різними методами, в тому числі – ручними, а також приготувати смачні напої на основі кави;
• акцент робиться на смак і аромат напою. Тому часто каву в закладах третьої хвилі рекомендують пробувати без цукру чи молока.

Також на тогочасну кавову індустрію суттєво вплинуло заснування української гілки SCA (Specialty Coffee Association). Це некомерційна організація, метою якої є просування кавової культури в усьому світі. SCA об'єднує величезну кількість людей з усіх куточків планети, надихає та творить стійку глобальну спільноту навколо ідеї правильного приготування та споживання specialty-кави. Тому її поява в Україні була дуже потрібною та вчасною.

За її ініціативи в нас почали проводитися змагання бариста, а професіонали своєї справи змогли брати участь у батлах та майстер-класах, що проводилися за кордоном. Загалом діяльність SCA дала чималий поштовх галузі, вплинула на освіченість спільноти та допомогла великій кількості бариста, які лише починали свій шлях, вирости у справжніх професіоналів з власною справою.

Цей прогрес добре ілюструє поява нових закладів, акцент у яких робиться на якості зерна. Так, чи не в кожному місті України вже можна випити колд-брю, кемекс та V-60.

Зараз спостерігається ще один цікавий перехід. Все більше українців обирають specialty-каву для приготування вдома. І це надзвичайно позитивний тренд, адже ті, хто бодай кілька разів спробував відбірні зерна з Ефіопії чи Колумбії точно не повернуться до кавових замінників з неоднозначним складом. І це саме те, заради чого майже 30 років тому розпочинали свою діяльність українські виробники кави.

До слова, Gemini й сьогодні тримає руку на пульсі головних тенденцій. В магазині бренду можна придбати не лише натуральні зерна, доставлені з найкращих плантацій, але й дріп-каву, яку так легко заварювати чи то вдома, чи то в поході. Отже, про ароматизовані стіки також можна забути.
 

Звісно, вплив українських кавових компаній величезний. Ситуацію покращує і загальний тренд на смачну каву. Однак без підвищення свідомості самих покупців, бажання дізнаватися нове та смакувати натуральні продукти усіх старань буде замало. Тому вихід з зони комфорту, принаймні у питанні споживання кави, стане чудовим кроком до того, щоб вивести Україну в перелік країн, де по-справжньому насолоджуються кавою.