Кава бере свій початок із найдавніших часів та з’явилася на території Середнього і Близького Сходу ще у 1200 роках. Згодом купці завезли цей продукт в Європу, який далі розповсюдили по всіх країнах. Більше про історію напою в арабському світі розповідаємо разом з українським виробником кави Gemini.
Дивіться також Турка чи джезва: як правильно називати та використовувати посуд для приготування кави
Роль кави в арабських країнах
Кава в арабських країнах відіграє важливу культурну та соціальну роль. Напій є невіддільною частиною багатьох місцевих традицій. Кожному регіону притаманні особливі ритуали та рецепти приготування кави з додаванням автентичних прянощів.
Араби завжди цінували каву, а бедуїни експериментували з методами приготування та постійно намагалися віднайти нові рецепти. У кожному регіоні готували каву по-своєму та так було протягом сотень років.
Та й сама назва походить від арабського "гахва". Спочатку це слово вживалося для позначення будь-якого напою, що надавав бадьорості, а згодом так почали називати виключно каву.
З Аравійського півострова назва "гахва" поширилася разом з напоєм по всьому мусульманському світу, а з часом з’явилася в Європі. У різних мовах це слово зазнало трансформації: у турецькій – kahva, в італійській – caffe, а в англійській – coffee.
Традиційний східний метод приготування кави на гарячому піску / Фото Pexels
Кавова культура настільки багата, що є ще чимало слів, пов’язаних із самим ритуалом її споживання. Наприклад, "кахаваті" називали людину, яка колись розливала каву. Вона виконувала важливу роль в арабських кав’ярнях, оскільки відповідала за приготування й подачу напою відвідувачам. Фактично це прототип сучасної професії бариста.
Кахаваті не лише готував каву, але й розповідав гостям історії та забезпечував гарний настрій в закладі. Завдяки цьому кав’ярня (кахвала) ставала центром соціального та культурного життя.
Починаючи з XVI століття, такі місця були дуже популярними в арабських країнах. А сама кава стала символом щедрості та почала активно об’єднувати людей. Адже за чашкою цього напою розпочиналися інтелектуальні дискусії, політичні дебати чи теплі душевні розмови. Цей напій зближував навіть незнайомців.
Процес приготування кави в арабських країнах
Приготування кави в арабських країнах – це особливе мистецтво. Нерідко процес помелу зерен супроводжувався співом й відбувався на очах у гостей. Кавові зерна злегка обсмажували у неглибокій металевій пательні над вогнем і помішували аж до зміни кольору. Після цього їх подрібнювали в кам’яній кавомолці, а тоді додавали у каструлю з водою, кип’ятили та виливали у даллах – традиційний арабський кавник.
Таким посудом в арабських країнах користуються досі. Даллах виготовляють із латуні, сталі, срібла чи навіть золота. Його прикрашають гравіюванням у формі геометричних візерунків, рослин та квітів чи любовних сцен з арабської поезії та оздоблюють напівдорогоцінним камінням.
Даллах – традиційний арабський кавник / Фото Getty Images
Арабська кава завжди подається гарячою в дуже маленьких чашках без ручок. Вона має трохи гіркуватий смак, оскільки до неї не додають цукор. Вариться вона з кардамоном чи шафраном, а подають її найчастіше з фініками.
Етикет споживання кави в Туреччині
Однією з країн, де кава стала невіддільною частиною культури гостинності, є Туреччина. Зараз тут є сотні кав’ярень. Більшість із них доволі сучасні, та деякі досі дотримуються автентичних традицій приготування та подачі напою, що приваблює величезну кількість туристів.
Першу відому кав’ярню у Стамбулі заснували два сирійці з Дамаска у 1555 році. Вона була розташована недалеко від базару, тож у цьому місці збиралася велика кількість людей, а заклад швидко став популярним.
Кав’ярні у Стамбулі стали місцями, де люди збиралися за чашкою напою, обмінювалися новинами, обговорювали політику, літературу, релігію та інші важливі речі. Нерідко у таких закладах виступали музиканти й поети, тож кавування ставало ще приємнішим та цікавішим.
У східних країнах каву подають в красивих девайсах / Фото Unsplash
Популярна у світі кава по-турецьки стала символом культури цієї країни. Техніка помелу, обсмажування та заварювання – це те, що відрізняє смак цієї кави від всіх інших.
Традиційно напій варять на гарячому піску в маленькій металевій посудині з довгою ручкою, яка називається джезва. У ній змішують каву дрібного помелу з холодною водою та цукром та готують на повільному вогні, щоб зберегти густу консистенцію та насичений смак.
Турецька кава, як правило, міцніша, ніж звичайна або еспресо. Це пов’язано з тонким помелом кавових зерен і методом заварювання, який дозволяє смакам розкриватися на повну. Ознакою правильного приготування є пишна пінка, яка є показником якості.
Цікаво, що під час сніданку в Туреччині п’ють чай, а каву вже замовляють в обід чи після нього, зустрічаючись у кав’ярнях з друзями та рідними. Каву по-турецьки обов’язково подають зі шматочком лукуму та склянкою води. Її п’ють для того, щоб очистити піднебіння та дочекатися, поки кава охолоне, а гуща осяде на дно.
Види кави в турецьких регіонах
У Туреччині кожен регіон має свої унікальні традиції приготування кави. Попри те, що кава по-турецьки є найпопулярнішою, в різних куточках країни можна знайти цікаві варіації цього напою.
Найвідомішим є егейський фірмовий напій – кава з мастики, яка створюється завдяки трав’янистій смолі мастичного дерева та має деревний аромат. У провінції Маніса варять "кокетливу" каву. Її двічі обсмажують та посипають дрібно помеленим мигдалем.
Особливо багатою на різноманітні сорти кави є південно-східна Туреччина. Там найчастіше готують темний, міцний та гіркий напій. У печерному місті Хассанкейф, розташованому на річці Тигр, варять досить незвичну каву з медом, волоськими горіхами та молоком.
Жителі Егейського регіону додають до напою оливкову олію, яка надає йому насиченого аромату та виразного смаку. У східних регіонах готують каву “мірра” з найміцніших сортів зерен, заварюючи її кілька разів. Цю міцну та гірку каву, яку п’ють без цукру та молока, подають як обрядовий напій на весіллях чи релігійних святах.
Альтернативну каву без кофеїну можна знайти на півдні Туреччини, в місті Газіантепі, хоча її й важко назвати справжньою кавою. Замість кавових зерен тут використовують обсмажені дикі фісташки, які перемелюють та на їхній основі готують напій, що має характерний горіховий смак.
Без перебільшення, різноманітні напої з унікальними способами приготування роблять турецьку кавову культуру неймовірно цікавою та багатогранною.
Які кавові традиції існують у кримських татар
Кава, яка потрапила до Османської імперії з арабських країн у XVI столітті, швидко стала популярною у турецьких містах. Згодом купці привезли цей продукт до Криму, де він швидко прижився і серед кримських татар.
На півострові почали з’являтися кав’ярні, схожі на турецькі. Вони збирали під одним дахом не лише чоловіків, а й жінок.
До кави часто подають традиційні східні солодощі / Фото Shutterstock
До слова, колись кримські татари розрізняли каву чоловічу та жіночу. Для приготування чоловічої у джезву клали дрібку кам’яної солі та цукру, засипали порошок кави та заливали холодною водою. Після того, як рідина на розпеченому піску закипала, у чашку додавали трішки баранячого жиру. Такий напій розливали у чашки, а зверху клали вершки.
А от жіночу каву готували так: у холодну джезву клали шматочок колотого цукру, засипали порошком кави, заливали окропом й ставили на гарячий пісок. Щойно з’являлася перша пінка, напій швидко переливали у горнятка – філіджани.
На півострові виникла самобутня кавова культура. Щоденне приготування та вживання напою стало частиною сімейних традицій в Криму.
В усі часи кримські татари славилися своєю гостинністю. Кавою заведено частувати родичів, друзів та всіх гостей, які навідуються в дім родини. Ритуали споживання напою навіть набули спеціальних назв та відрізняються одне від одного залежно від нагоди, тож розповідаємо про найпопулярніші з них.
Хошкельсі кавесі
Ця привітальна кава подається під час візиту гостя. Розмову ведуть повільно, щоб відвідувач зміг розповісти про всі важливі для нього теми. На стіл разом зі свіжозвареною кавою подають солодощі.
Саба кавесі
Таку назву має ранкова кава в колі сім’ї. Вона збирає за одним столом всіх рідних, які розповідають про плани на день та діляться своїми ідеями.
Байрам кавесі
Це святкова кава, яку подають з нагоди відвідування рідних на Курбан та Ораза-байрам. У такі великі релігійні свята заведено ходити в гості до всіх родичів, тому Байрам кавесі – це “кава нашвидкуруч”. За день у дім приходить дуже багато людей, тож кожному з них обов’язково треба приготувати напій.
Келін кавесі
Келін кавесі – це кава від нареченої. За її приготування відповідає молода дружина, яка приймає гостей у домі чоловіка. Після весілля родичі збираються разом та у невимушеній атмосфері за чашкою кави ближче знайомляться один з одним.
Козайдин кавесі
Такою кавою відзначають радісну звістку. Напоєм пригощають близьких та друзів, щоб поділитись з ними важливими новинами: народженням дитини, важливою покупкою чи здійсненням мрії.
Кавова традиція кримських татар дуже самобутня, тож не дивно, що її внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Важливо, що у цього народу немає кулінарних книг, а практика приготування страв та напоїв передається від однієї сім’ї до іншої.
Ритуали споживання кави у кримських татар мають особливі назви / Фото Shutterstock
Кавова культура твориться роками в усьому світі. У кожній країні процес приготування напою, рецептура, смак та ритуали споживання набули унікальних рис, і Україна не є винятком. Кава у нашій країні смакує навіть найвибагливішим її поціновувачам.
Зауважимо, що на смак напою впливає не лише професійність бариста, які його готують, але й виробники кави, які приділяють особливу увагу якості своєї продукції. На українському ринку вже 28 років активно долучається до творення кавової культури Gemini, яка має у своєму асортименті зернову каву з найкращих плантацій світу.
Компанія дбає про те, аби задовольнити смаки найвибагливіших кавоманів і пропонує різноманітні бленди для приготування напою, моносорти, specialty-каву чи зручні та популярні кавові дріп-пакети. Варто лише один раз спробувати якісну каву найвищого рівня і вона стане важливою частиною життя людини.